ЖОРНА (zhorna) wrote,
ЖОРНА
zhorna

Талановиті й амбіційні прагнуть працювати

Єлизавета Олійник

«Більше і більше роботи!», «Годі навчатися – гайда працювати!», «Ой, а журналістику я не так уявляв
/ла...», «І на біса мені той виш?!» - приблизно такі запитання з`
являються у студентських головах після першого практичного досвіду в ЗМІ.

 

Ми обираємо, нас обирають...

Деяким щастить: потрапляючи в дбайливі руки небайдужого редактора, студент набуває найважливішого в журналістиці – професійного досвіду. Деяким – навпаки, не таланить: тиняється початківець редакцією, заважає журналістам працювати, дратується сам і дратує колектив. А буває, потисне руку редактору в перший день практики, аби віддати папірці, а в останній забере підписані папери і - бувайте.

Хоча, останні випадки поодинокі: студенти усвідомлюють, що по закінченні вишу доведеться десь влаштовуватися на роботу, а набутий протягом навчання досвід може дуже стати в пригоді. На жаль, сьогодні медіа-середовище не охоче сприяє студентським бажанням чомусь навчитися. У перший же день знайомства редактор «вішає» студента на плечі котрогось із журналістів, по вуха завантаженого роботою і не вельми охочого давати поради й ділитися досвідом із практикантом. Деякі редакції мають так званих «наставників практики», що мають допомагати студентству інтегруватися в колектив, набувати практичних навичок.

 

Колись кожний прийшов до редакції вперше...

Сама схема «прикріпити студента до журналіста», здавалося б, непогана: фахівець і досвідом поділиться, і матеріал підкорегує. Але журналіст, буває, - чи то через завантаженість роботою, чи то через власну неприязнь до студента, мовляв, нова молода кров, зараз тут покрутиться-повертиться, а потім мене з робочого місця виштовхне, - не поспішає розкривати професійні таємниці. 
«Не кожен професіонал вміє навчити, пояснити, показати. Не всі відкрито до цього ставляться, не всі сприймають це як основну роботу», - каже Тетяна Федорів, редактор телеканалу «СІТІ». Подекуди студент лишень спостерігає за роботою журналіста редакції, зачарований усім новим (це ж уперше в житті в справжню редакцію потрапив!), деякі журналістські помилки приймає за істину, що буцімто так і треба писати, говорити, домовлятися, ставити запитання співрозмовнику. Виконуючи перше редакційне завдання, дублює поведінку свого старшого колеги і припускається тих же помилок.

 

А газети бувають не лише в столицях…

Хорошим досвідом для студентства могла б стати практика в регіональних ЗМІ. Газети, теле- й радіоканали в регіонах не мають пихи «столичності» й удаваної «найкращості». Там і роботою завантажать, і допоможуть студентству більш охоче. Так, приміром, два місяці тому Інститут розвитку регіональної преси студентам Ужгородського, Таврійського вишів журналістики та Інституту журналістики обіцяв допомогти з улаштуванням у регіональні українські газети. При цьому Інститут брався сплатити студентам всі транспортні витрати, проживання, добові. Натомість отримали лише вісім заявок із трьох вишів. 
«Усі регіональні газети отримують на практику студентів. Вони не задоволені рівнем підготовки місцевих студентів і зацікавлені на перспективу розвивати кадри. Не виняток, що цей студент-практикант надалі буде співпрацювати з газетою. Ми зв
`язувалися з якісними регіональними виданнями. Отримали лише вісім заявок. Нашу ініціативу мало спонсорувати американське посольство, але з такою кількістю заявок не було сенсу подаватися на грант», - пояснює Катерина Лаба, виконавчий директор Інституту розвитку регіональної преси.

 

Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики, вважає, що такий досвід допоміг би багатьом студентам шанувати й цінувати умови, в яких вони вчаться і працюють: «Важливо для студента усвідомити, що є й життя поза Києвом. Журналісти дуже рідко бувають за межами Києва і вважають, що новини – це те, що відбувається в трикутнику Верховної Ради, Кабміну і Секретаріату. Нормальні люди ніколи не бували в цих трьох будівлях. Те, що там відбувається їх не цікавить принципово. Можливість поїхати в регіони, поговорити з новими людьми допоможе студентству сформувати зовсім іншу шкалу новинних цінностей.»

 

Студенти трохи обурені

Оцінювання студентської літньої практики в Інституті журналістики суто формальне. Існують, так звані, «керівники практики», яким виш делегує наглядати за студентами в цей період. Вони приймають студентські щоденники зі звітами, характеристики, продивляються зроблені впродовж стажування матеріали, виставляють оцінки або заліки. Керівники практики також зобов`язані тримати зв`язок із кожним студентом, знати куди й коли той іде стажуватися, цікавитися його справами в редакції. Іноді керівників практики студенти бачать вперше, коли подають заліковку на підпис про пройдену практику. Так, приміром, моїй пресовій групі влітку минулого року методистка роз`яснила лишень - практику мусимо пройти в друкованих ЗМІ, обов`язково повинні мати щоденник практики й характеристику від редактора.

Не відчувається підтримки з боку викладачів і в організації самої практики: куди піти, де взяти телефони, щоби зв`язатися з редактором, як взагалі можна потрапити до редакції – ці питання офіційно викладачі не зобов`язані вирішувати.

 

Другокурсникам чомусь не пощастило

Є в Інституті журналістики координаційний центр, що приймає заявки від студентів, їхні побажання щодо практики. Оксана Федикович, зв`язківець між студентами й редакціями, координує зі ЗМІ через call-центри, пропонує редакціям взяти студентів на стажування. «Не можу сказати, що всі редакції були лояльними, але не відмовляли”, -  пояснює пані Оксана, - «Голос України», «Перший національний», «Україна молода», «ICTV» одразу відмовили”.  
За словами Оксани Федикович, часто редактори погоджуються лише на третьокурсників, а на другокурсників не хочуть час витрачати. Кажуть, що такий студенський тягар їм не оплачується. «Зараз є така вимога – першокурсників лише в пресу направляти, більшість із них, навпаки, на телебачення хоче потрапити», - ділиться пані Оксана.

Проект Жорна також узявся допомогти студентам попрацювати в омріяних редакціях. Минулого року медіа-експерт проекту Андрій Куликов посприяв майже півсотні студентів у проходженні практики. Цьогоріч – двадцять п`ять майбутніх журналістів подали заявки.

 

 

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment